Риторика британської королеви
Королева Великобританії Єлизавета II увійшла в історію як перший медійний монарх з найбільшою кількістю звернень до народу. Усі її виступи мали офіційний, стриманий характер, окрім трьох виступів, які можна охарактеризувати як ораторські. Єлизавета була першою принцесою, яка зробила звернення по радіо до своїх ровесників під час Другої світової війни, була першим монархом, який записав телевізійне привітання з Різдвом, і була першим монархом, який засобами сучасних медійних технологій отримав небачений досі рівень популярності та упізнаваності разом з усією королівською сім’єю, що змусило королеву після трагічної загибелі Діани зробити особливе звернення до народу на вимогу уряду та самого народу. Це три ключові виступи Єлизавети Другої, які увійдуть разом з нею в історію.
Звернення Єлизавети до дітей Британії під час війни, 13 жовтня 1940 рік.
Це було перше публічне звернення майбутньої королеви, промову транслювали по радіо. Її метою було висловити свою підтримку від імені королівської родини дітям Великобританії, які через війну вимушено полишили свої домівки і переїхали жити до інших місць, а також надихнути їх на щасливе майбутнє. Для цього майбутня королева почала з ораторського прийому об’єднання:
«Бажаючи вам усім «Доброго вечора», я відчуваю, що звертаюся до друзів і товаришів, які розділили зі мною та моєю сестрою багато щасливих годин дитинства».
Далі цей лейтмотив Єлизавета буде використовувати протягом усього життя. Адже її головна мета — скріплювати та об’єднувати британську націю.
І завершила виступ, відповідно до цієї ідеї, натхненням та надією:
«Ми знаємо, кожен з нас, що зрештою все буде добре, бо Бог подбає про нас і дасть нам перемогу та мир. І коли настане мир, пам’ятайте, що ми, сьогоднішні діти, повинні завтра зробити світ кращим і щасливішим».
Перше Різдвяне телевізійне звернення британського монарха, 25 грудня 1957 рік.
Цей формат виступу був складнішим за радіозвернення, тому що текст промови не можна було читати, також слід було дивитися у камеру — це почало розвивати ораторські якості британської королеви.
Цю промову Єлизавета ІІ почала з прийому долучення до авторитету попередника (попередніх королів), посилюючу свою ще незміцнілу владу, а також прийом ототожнювання себе з аудиторією, який вона вже використовувала у своєму зверненні до дітей:
«Двадцять п'ять років тому мій дідусь передав перше з цих різдвяних послань. Сьогодні ще одна віха, тому що телебачення дало змогу багатьом із вас побачити мене у своїх домівках на Різдво. Моя власна родина часто збирається, щоб дивитися телевізор, як і зараз, і саме так я уявляю вас у цю мить».
Далі Єлизавета ІІ для єднання з народом та його схвалення використовує прийом ототожнювання себе з аудиторію за спільним минулим, теперішнім (або за цінностями) або майбутнім:
«Те, що деякі з вас можуть побачити мене сьогодні, є ще одним прикладом того, з якою швидкістю все змінюється навколо нас. Через ці зміни я не здивована тим, що багато людей почуваються розгубленими та нездатними вирішити, за що триматися, а що відкинути. Як скористатися перевагами нового життя, не втративши найкращого зі старого.
Але проблема не в нових винаходах. Біду спричиняють легковажні люди, які недбало відкидають нестаріючі ідеали, наче старі та зношені машини.
Вони хотіли б відкинути релігію, позбавити сенсу мораль в особистому та громадському житті, вважати чесність дурістю, а особистий інтерес поставити натомість самообмеження».
Завершує королева свій виступ так само надією на майбутнє:
«Я вірю в наші якості та нашу силу, я вірю, що разом ми зможемо подати світові приклад, який заохочуватиме чесних людей у всьому світі.
Я сподіваюся, що 1958 рік зможе принести вам Боже благословення та все те, чого ви прагнете.
Тож я бажаю вам усім, молодим і старим, де б ви не були, веселощів, насолоди та спокою дуже щасливого Різдва».
Перше емоційне звернення з приводу загибелі Діани, 5 вересня 1997 рік.
Цього звернення не мало було бути. Принцеса була розлучена з Чарльзом, і королева вважала її відокремленою від родини. Але медіа, сприяючи популяризації самої королеви, так само сприяли популярності і Діани. Тому громадськість та уряд змусили королеву поставитися по Діани як до члена королівської сім’ї і проголосити промову. Без цих кроків Британія могла потрапити в монархову кризу. Метою цього виступу було продемонструвати суспільству розділення з ним почуттів та підкреслити свій статус представника народу.
Цей виступ королева так само починає з прийому ототожнювання себе з аудиторію за спільним минулим, теперішнім (або за цінностями) або майбутнім:
«Після жахливих новин минулої неділі ми спостерігали по всій Британії та в усьому світі приголомшливий вираз смутку з приводу смерті Діани.
Ми всі різними способами намагалися впоратися. Нелегко висловити почуття втрати, оскільки початковий шок часто змінюється сумішшю інших почуттів: недовіри, нерозуміння, гніву – і турботи про тих, хто залишився. Ми всі відчули ці емоції за ці останні кілька днів. Тож те, що я кажу вам зараз, як ваша королева і як бабуся, я кажу від усього серця».
«Усі, хто знав Діану, ніколи її не забудуть. Мільйони інших, хто ніколи не зустрічав її, але відчував, що знає її, пам’ятатимуть її. Я, наприклад, вірю, що можна винести уроки з її життя і надзвичайної та зворушливої реакції на її смерть. Я поділяю вашу рішучість шанувати її пам’ять».
І завершує британська королева на обнадійливому майбутньому:
«Я сподіваюся, що завтра ми всі зможемо, де б ми не були, приєднатися до висловлення нашого горя з приводу втрати Діани та подяки за її надто коротке життя. Це шанс показати всьому світові британську націю, об’єднану в скорботі та повазі.
Нехай загиблі спочивають з миром, а ми, кожен із нас, дякуємо Богові за те, що зробив щасливими багатьох-багатьох людей».
Мета усіх ключових виступів британської королеви Єлизавети ІІ — показати свою близькість до народу, згуртовувати його та дати надію на майбутнє. З чим вона і своїми словами, і своїми діями зразково впоралася.
Нас її риторика може навчити лише двом речам: будьте завжди щирими і надихайте людей власним прикладом.
Микола Овчаров
9 вересня 2022 року
